ВІДДІЛ , ВІДДІЛЕННЯ , ВІДДІЛОК
        ВІДДІЛ – ВІДДІЛЕННЯ – ВІДДІЛОК
        Відділ, -у. 1. Частина чогось цілого: відділ мозку, відділ центральної нервової системи. 2. Частина установи або підприємства; частина приміщення, що має певне призначення. Вж. зі сл.: кадрів, музею, освіти, охорони здоров’я, постачання, технічного контролю, будівельний, етнографічний, інформаційний, машинний, оперативний, особливий, політичний, санітарний, шифрувальний. 3. Частина журналу або газети. Вж. зі сл.: культури, літератури, мистецтва, поезії, листів. 4. Частина вечора, концерту, вистави: другий відділ програми.
        Відділення, р. мн. -ень. 1. Те саме, що відділ 2. Вж. зі сл.: зв’язку, міліції, машинне, підготовче, поліцейське, родильне, спеціалізоване, хірургічне, відділення академії наук. 2. Найменший військовий підрозділ: командир відділення.
        Відділок, р. мн. -лку. Частина установи або підприємства: виробничий відділок, відділок сталеливарного цеху.