Літературне слововживання
ВИЧИТУВАТИ
, ВІДЧИТУВАТИ
ВИЧИТУВАТИ – ВІДЧИТУВАТИ
У значенні "робити зауваження комусь, повчати когось" тотожні.
Вичитувати, -ую, -уєш (кому), розм. Вона йому вичитувала, вона його сповідала (М.Коцюбинський); Юрко думав про те, що мама не спить знову і знову буде йому вичитувати (П.Дорошко).
Відчитувати (кого), розм. Бабуся стояла на порозі, підперезана хусткою, відчитувала дітей (Є.Кравченко); – Ти чого це мене відчитуєш? (М.Зарудний).
ВИЧИТУВАТИ – ВІДЧИТУВАТИ
У значенні "робити зауваження комусь, повчати когось" тотожні.
Вичитувати, -ую, -уєш (кому), розм. Вона йому вичитувала, вона його сповідала (М.Коцюбинський); Юрко думав про те, що мама не спить знову і знову буде йому вичитувати (П.Дорошко).
Відчитувати (кого), розм. Бабуся стояла на порозі, підперезана хусткою, відчитувала дітей (Є.Кравченко); – Ти чого це мене відчитуєш? (М.Зарудний).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ВИЧИТУВАТИ , ВІДЧИТУВАТИ
матиме такий вигляд: Що таке ВИЧИТУВАТИ , ВІДЧИТУВАТИ
матиме такий вигляд: ВИЧИТУВАТИ , ВІДЧИТУВАТИ
матиме такий вигляд: Що таке ВИЧИТУВАТИ , ВІДЧИТУВАТИ