Літературне слововживання
ВИСНАЖЕННЯ , ВИСНАЖЕНІСТЬ
        ВИСНАЖЕННЯ – ВИСНАЖЕНІСТЬ
        Виснаження. Велике ослаблення, знесилення когось, чогось; позбавлення грунту родючості: виснаження мозку. Мати померла від виснаження (Ірина Вільде).
        Виснаженість, -ності, ор. -ністю. Стан чогось внаслідок виснаження: виснаженість організму, виснаженість грунту.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВИСНАЖЕННЯ , ВИСНАЖЕНІСТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ВИСНАЖЕННЯ , ВИСНАЖЕНІСТЬ