Літературне слововживання
ВИНАГОРОДА
        Плата за працю, нагорода за якісь послуги; те, що дається або робиться замість чого-небудь втраченого, заподіяного тощо. Пунктуально о шостій годині прибули складачі, що за окрему винагороду зобов’язались до ранішньої роботи (І.Франко); Другого дня вони знайшли собі роботу в миловара – дрова пиляли та рубали. Винагорода – по півфунта мила (Ю.Збанацький); – Панство нас підтримало і внесло.. послам вимогу домагатися справедливої винагороди всім, хто постраждав у поході (З.Тулуб).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВИНАГОРОДА


матиме такий вигляд: Що таке ВИНАГОРОДА