ВЕСЕЛИТИ , ВЕСЕЛІТИ , ВЕСЕЛІШАТИ
        ВЕСЕЛИТИ – ВЕСЕЛІТИ – ВЕСЕЛІШАТИ
        Веселити, перех. Викликати веселощі, радісний настрій у когось. Ти мою старість веселиш, ти мене на світі держиш! (Г.Квітка-Основ’яненко); Вільно, пташко, ти співаєш, Веселиш гаї й сади (Г.Чупринка); – Андрієчку, чого ти мовчиш? Скажи що, повесели мене! – Він помовчав ще трохи, а потім почав повагом: – "Та нема чим веселити..." (Б.Грінченко).
        Веселіти, неперех. Ставати веселим, веселішим. Вже вечір, вечір, Вже вечоріє, Моє серденько Вже веселіє (пісня); Його темне обличчя веселіє (М. Стельмах).
        Веселішати. Ставати веселішим. Поступово веселішають обличчя поранених (О.Гончар); Демид веселішає (М. Стельмах).