ВДЯЧНИЙ , УДЯЧНИЙ , ВДАТНИЙ , УДАТНИЙ
        ВДЯЧНИЙ (УДЯЧНИЙ) – ВДАТНИЙ (УДАТНИЙ)
        Вдячний (удячний). 1. Який відчуває вдячність до когось, чогось; який виражає вдячність. Я дуже і дуже вдячний, радий такий (Марко Вовчок); Хворий відповів блідою вдячною усмішкою (З.Тулуб). 2. Який виправдовує покладені на нього сподівання: вдячний (удячний) слухач. Пох.: вдячність (удячність), вдячно (удячно).
        Вдатний (удатний). Який має хист до чогось, здібний; успішний; влучний; вдалий тощо. В роботі \[Оленка\] проворна, вдатна, нарівні з дорослими поле (К.Гордієнко); Дехто розказував про свої вдатні чи не зовсім вдатні останні екзамени (І.Нечуй-Левицький); Дивуються люди, що Чіпка до хазяйства такий удатний (Панас Мирний); Сердечно дякую за Ваш лист і фотографію, хоч вона і не дуже вдатна, та все ж нагадує трошки Вас (Леся Українка). Пох.: вдатність (удатність), вдатно (удатно).