Літературне слововживання
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ВДВОХ , УДВОХ , У ДВОХ , В ДВОХ
        ВДВОХ (УДВОХ) – В (У) ДВОХ
        Вдвох (удвох), присл. У складі двох осіб. І дід і баба у неділю На присьбі вдвох собі сиділи (Т.Шевченко); Посадили ми вдвох при дорозі Ще малими дві парості віт (А.Малишко); Молодята про щось розмовляють удвох (О.Гончар).
        В (у) двох, числ. з прийм. У них у двох.. і ключі од комори (Г.Квітка-Основ’яненко); Скінчу вже в двох словах (М.Коцюбинський); У двох місцях у натовпі рухнулися люди (А.Головко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВДВОХ , УДВОХ , У ДВОХ , В ДВОХ


матиме такий вигляд: Що таке ВДВОХ , УДВОХ , У ДВОХ , В ДВОХ