Літературне слововживання
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ВГОРІ , УГОРІ , В ГОРІ , У ГОРІ
        ВГОРІ (УГОРІ) – В (У) ГОРІ
        Вгорі (угорі), присл. Високо в небі, у верхній частині чогось. Неосяжне зоряне небо розкрило вгорі своє іскристе склепіння (З.Тулуб); Вгорі, назустріч пухнастим хмаркам, летіли журавлі (М.Лазорський); – Ку-ку! – лунає десь угорі (І.Багмут); Бриніло пружне гілля угорі (М.Руденко).
        В (у) горі, ім. з прийм. \[Будівничий:\] Рубаймо в горі щаблі, щоб нам стояти твердо і щоб дістатися на гору (Леся Українка); Втікав \[Остап\] й битим шляхом і навпростець; часом день у горі, у печері лежить ховаючись (М.Коцюбинський).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВГОРІ , УГОРІ , В ГОРІ , У ГОРІ


матиме такий вигляд: Що таке ВГОРІ , УГОРІ , В ГОРІ , У ГОРІ