Літературне слововживання
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ВГЛИБ , УГЛИБ , В ГЛИБ , У ГЛИБ
        ВГЛИБ (УГЛИБ) – В (У) ГЛИБ
        Вглиб (углиб), присл. У глибину, всередину чогось. І в землю вглиб уріс столітній дуб (А.Турчинська); Вода пішла вглиб (О.Гончар); Йон заглянув углиб і охолов, побачивши Гашіцу (М.Коцюбинський); Що ж, іди, пірнай углиб (Л.Первомайський).
        В (у) глиб, їм. з прийм. Перед Левантином) лежала стежка, що вганялася в глиб гаю з гарних великих дерев (Б.Грінченко); Від її голих забруднених ніг бігли по чорній, розмитій землі сліди аж у глиб саду (В.Винниченко); За перші дні пройшли далеко в глиб країни (А.Малик); Пужай протовпився в глиб колони (П.Автомонов).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВГЛИБ , УГЛИБ , В ГЛИБ , У ГЛИБ


матиме такий вигляд: Що таке ВГЛИБ , УГЛИБ , В ГЛИБ , У ГЛИБ