Літературне слововживання
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ВВІК , УВІК , В ВІК , У ВІК
        ВВІК (УВІК) – В (У) ВІК
        Ввік (увік), присл. Ніколи; довіку. Постаті кращих героїв і подвиги ввік незабутні (М.Зеров); Ввік вірна буду (У.Кравченко).
        В (у) вік, ім. з прийм. І буде дух його із віку в вік сіяти (П.Куліш).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВВІК , УВІК , В ВІК , У ВІК


матиме такий вигляд: Що таке ВВІК , УВІК , В ВІК , У ВІК