БУДИНОК , БУДІВЛЯ , БУДОВА , ДІМ
        БУДИНОК – БУДІВЛЯ – БУДОВА – ДІМ
        Будинок, -нку. 1. Споруда, призначена під житло. Я знайшов будинок, де він живе (М.Коцюбинський). 2. Науковий, культурно-освітній, побутовий, торговельний та інший заклад, а також будівля, в якій він міститься. Вж. зі сл.: відпочинку, інвалідів, побуту, творчості, гральний, дитячий, заїжджий; з великої літери пишеться у скорочених власних назвах, якщо відповідна повна назва вже згадувалася в тексті, а також на вивісках, наприклад: Київський будинок архітектора – Будинок архітектора, Львівський будинок учителя – Будинок учителя. 3. Те саме, що будівля 1: будинок бібліотеки, будинок посольства, будинок лікарні.
        Будівля, -і, ор. -ею, р. мн. -вель. 1. Архітектурна споруда; кам’яна, дерев’яна та інша споруда для господарських потреб, для житла, а також зрідка у переносному значенні. Порожньо на подвір’ї, понуро стоять будівлі, а хата навіть із забитими віконницями (А.Головко); її увагу привернула кругла будівля з дощок з величезним написом "Цирк" (О.Донченко); Тут вітер дме постійно. І дрижать Відновлені й незміцнені будівлі (Є.Маланюк). 2. зрідка. Те саме, що будівництво. Що його робить: чи розпочати будівлю, чи оселитися тут (Панас Мирний).
        Будова. 1. Те саме, що будівля 1. Тільки став доїжджати до тієї будови, де живуть сестри, знов линув дощ як з відра (О.Стороженко); Де були пустині голі, Осяйних будов шпилі (М.Рильський); Всередині будова не видавалась такою пишною, як зокола (М.Лазорський). 2. Те саме, що будування. Будова брига закінчувалася (Ю.Яновський). 3. Місце, де здійснюється будівництво. – Я вам не буду перешкоджати, коли сяду біля вас і подивлюсь море і послухаю гомін будови? (Ю.Яновський). 4. Взаємне розташування частин чого-небудь; структура, побудова: будова атомів, будова земної кори, організаційна будова, будова речення, будова тіла.
        Дім, дому. 1. У сучасній мові – переважно приміщення, в якому проживають люди, а також самі люди (здебільшого родина), що там мешкають, та їхнє господарство, зрідка – переносно. Сьогодні виїжджаю з дому (Леся Українка); В домі Глушака урочисто. У невістки Юлі, народної вчительки, народився син (О.Довженко); То, сину, так завжди: до рідного дому ноги людину самі несуть (О.Гончар). 2. зрідка. Те саме, що будинок. Дім стояв під вітром та під іскрами й згорів дочиста (І.Нечуй-Левицький).