Літературне слововживання
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
БОРОНИТИ , БОРОНУВАТИ
        БОРОНИТИ – БОРОНУВАТИ
        Боронити1, -оню, -ониш. Обороняти, захищати когось, щось; не дозволяти; забороняти. – Мене од всіх ти боронив (І.Котляревський); Засватав Павло Варку, пани не боронили, весілля одбулося (Марко Вовчок); Ніхто ніколи не боронив рибу ту ловити (Панас Мирний).
        Боронити2. Те саме, що боронувати.
        Боронувати, -ую, -уєш. Розпушувати землю бороною; волочити. Орати, боронувати й сіяти учив мене батько (Т.Масенко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БОРОНИТИ , БОРОНУВАТИ


матиме такий вигляд: Що таке БОРОНИТИ , БОРОНУВАТИ