БОЙНЯ , БІЙНЯ
        БОЙНЯ – БІЙНЯ
        Бойня, -і, ор. -ею, р. мн. боєнь. 1. Приміщення, місце для забою худоби. Серединою вулиці гнали на бойню табун худоби (Ірина Вільде); Купці.. за безцінь скуповували у селян худобу й великими гуртами спроваджували на бойню (С.Чорнобривець). 2. перен. Те саме, що бійня. Закінчується квітень. Увійдуть у береги річки, і вийде з берегів людська кров. Почнеться нечувана в світі бойня (О.Довженко).
        Бійня, р. мн. боєнь. Масове знищення людей; бій з великою кількістю жертв. Був ще двічі поранений – віддав свою данину всесвітній бійні Андрій-столяр (Є.Кротевич); Миколаївська бійня, революція, громадянська війна обпалили його та пошрамували (А.Гудима).