БИК , ВІЛ
        БИК – ВІЛ
        Бик, -а. 1. Велика свійська рогата тварина – самець, бугай, а також самець деяких порід диких рогатих тварин. Якось забрела череда, бик став бутіти й рити рогами кучугуру (О.Гончар); \[Анна:\] Завтра хочу піти на бій биків (Леся Українка); Невдовзі на сході з явилася хмара куряви, і за якісь півгодини я вже розгледів у ній плескуваті голови горбатих биків зебу (І.Муратов). 2. Те саме, що віл. На зеленій галявині розпрягли биків, пустили пастися (Григорій Тютюнник).
        Віл, вола. Кастрований бик, якого використовують як тяглову силу. На румунському боці три пари волів тягло канатом проти води здорове червоне судно (М.Коцюбинський); Щодня кухарі різали воли та вівці на прохарчування цієї дикої, але гордовитої шляхетської орди (І.Нечуй-Левицький).