БЕРЕГИНЯ
I
        -і, ор. -ею. Та або те, що оберігає родину, її домівку, майно тощо. Коли вірити міфології, сім’ю створила жінка, яка виконує одну з головних ролей – берегині домашнього вогнища (з журналу); Наша Берегиня невтомна, вона весь час дбала про те, щоб ми були ситі. "А ти поїж, поїж!" – казала завжди, коли захворієш (А. Дімаров); – Берегиня, любий мій синочку, – це наша оселя. Усе, що в ній є, що ми нажили, що приберегли від своїх батьків та дідусів, чим збагатилися й освятилися (В.Скуратівський).
II
        -і, ор. -ею. Русалка. На злуці рік святилище богині. Такі сади, що важко проминать. Гойдаються на вербах Берегині, протослов’янські родичі наяд (Л.Костенко); Сам \[Вадим\] не купався ніколи, певно, лякаючись, щоб берегині і водяний не відібрали в нього силу й хист (П.Загребельний).