Літературне слововживання
БЕЗЛІЧ
        присл. Дуже велика кількість когось, чогось. На нього працювало безліч людей (Ю.Яновський); Далеко на рейді мерехтіло безліч вогнів (Ю.Смолич); Безліч довгих ожередів та стіжків нового, тільки що завезеного хліба запалали разом (І.Нечуй-Левицький); Безліч очей потайки крізь тини, з-під стріх пильно стежили за всім, що діялось за ставом на тім боці (А.Головко). Пор. багато.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БЕЗЛІЧ


матиме такий вигляд: Що таке БЕЗЛІЧ