Літературне слововживання
БАТЬКІВЩИНА , ВІТЧИЗНА
        БАТЬКІВЩИНА – ВІТЧИЗНА
        Батьківщина1. Рідний край; місце народження когось; переносно – місце виникнення чогось; в урочистому вживанні пишеться з великої літери. – Сьогодні великий день. Наші війська очистили Батьківщину й б’ють ворога на його території (О.Довженко); Сотні тисяч воїнів України прославили героїчними подвигами свою прекрасну Батьківщину (П. Панч); Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину (В.Симоненко).
        Батьківщина2. Спадщина від батьків, спадковий маєток. – Чи не схотілося тобі, Даниле, під старість літ позбутись батьківщини, як позбувся Микита, та піти з торбою? (А.Кащенко).
        Вітчизна. Те саме, що батьківщина1; в урочистому вживанні пишеться з великої літери. / Вітчизна лежала перед ним величезна, велична (В.Собко); В цю годину грізну всю по каплі кров за свою Вітчизну я віддать готов (В.Сосюра).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БАТЬКІВЩИНА , ВІТЧИЗНА


матиме такий вигляд: Що таке БАТЬКІВЩИНА , ВІТЧИЗНА