БАТЬКИ
        -ів, мн. 1. Батько й мати стосовно до своїх дітей. Батьки приводили дітей записувати до школи (М.Коцюбинський); – Я не знав ваших батьків, Іване й Уляно (О.Довженко); Дико й сумно здалося мені попервах без батьків у місті (Б.Антоненко-Давидович); \[Шофер:\] Та я скоро повернусь. Одвідаю батьків та й додому (І.Кочерга). 2. Предки. Отож вона мені, маленькій, було розказує про наших батьків вільних, та й сама волі забажала! (Марко Вовчок); Батьки і діди мої ганяли дуби по Дніпру (О.Гончар). 3. Чоловіки стосовно до своїх дітей. Голосили обезталанені матері, плакали батьки (І.Нечуй-Левицький); О далекі моря, Де брати, чоловіки й батьки Плинуть.. І згадують сестер, жінок і дітей (М.Рильський). 4. Шанобливе звертання до старших. У старих спитаю: "Чого, батьки, сумуєте?"– "Невесело