БАГРЯНИТИ , БАГРОВІТИ , БАГРЯНІТИ , БАГРЯНИТИСЯ , БАГРЯНІТИСЯ
        БАГРЯНИТИ – БАГРОВІТИ, БАГРЯНІТИ – БАГРЯНИТИСЯ – БАГРЯНІТИСЯ
        Багрянити, перех. Робити щось густо-червоним, багровим. Позирає \[Іван\] на сонце, що вже схиляється до обрію, багрянить воду дніпровську (А.Шиян); Кров багрянила йому лице (Ю.Смолич).
        Багровіти, багряніти, неперех. Ставати багровим, багровішим; виділятися багровим кольором, виднітися (про щось багрове). Темношкіре її обличчя поволі багровіє (П.Колесник); Все дужче багряніють хмари (А.Шиян); Вже вересень в лункій блакиті тане, вже багряніє мантія садів (Є.Маланюк); Як розтоплений метал, воно \[сонце\] багровіло й тануло за горизонтом (І.Ле); На душі, як од світань, тихо, синьо, чисто... Багряніє, де не глянь, осені намисто (В.Сосюра).
        Багрянитися. Те саме, що багровіти. Вийду світанком: багряниться обрій (Я.Шпорта).
        Багрянітися. Виділятися багровим кольором, виднітися (про щось багрове). За Дніпром багряніються вишні (А.Малишко).