АНОТАЦІЯ , НОТАЦІЯ
        АНОТАЦІЯ – НОТАЦІЯ
        Анотація, -ї, ор. -єю (на що, чого, рідше про що). Коротка бібліографічна довідка, характеристика змісту книжки, статті тощо: анотація на твір, анотація про (на) видані твори (виданих творів), анотація про (на) опубліковані книжки.
        Нотація. 1. спец. Система умовних позначень (у музиці, лінгвістиці, шахах тощо): графічна нотація, лінійна нотація, префіксна нотація. 2. перен. розм. Настанова, повчання із засудженням чиєїсь поведінки, вчинків, промахів і т. ін. Михайликові довелося вислухати довгу й нудну нотацію за задерикуватість та пиху (З.Тулуб); Образився, думає Марія. Навіщо вона причепилася до нього зі своїми нотаціями (М. Слабошпицький).