АГА
I
        аги, д. ім. азі, ім., ж. Безхвоста тварина родини жаб.
II
        виг. Виражає здогад, згоду, подив, а також заперечення, погрозу тощо. Пройшовши трохи ще в тім самім напрямку, наткнувся на високий берег, порослий лозою й вільшняком. "Ага! Це ж і є Ворскла " (І.Багряний); – Ага! – усміхається вже Самоцвіт. – Боїтесь.. Не треба мудрувати, от що! (В.Винниченко); – Ага, мовчите! Підібгали хвоста!(О.Довженко).
III
        аги, д. ім. азі, ім., ч. Офіцерський титул в Османській імперії; в сучасній Туреччині – заможний землевласник. Нерідко хан з агами й мурзами їздив через козацький табір до гетьмана на прогулянку (О. Соколовський); На одній стіні висіли військові добутки: то дорогий турецький запоясник, то шабля, то бунчук якого-небудь аги або мурзи (Д. Мордовець).