АВЖЕЖ , А ВЖЕ Ж
        АВЖЕЖ – А ВЖЕ Ж
        Авжеж, част. розм. Вживається для ствердження якоїсь думки (переважно у відповідях), а також для вираження заперечення чогось, незгоди з чим-небудь. \[Хома (зупиняється)\]: Дашко! Це ти? \[Даша:\] Авжеж... \[Хома:\] Плачеш? \[Даша:\] Авжеж... \[Хома:\] От заладила: авжеж, авжеж! Кажи: чого ревеш? (Я. Мамонтов); – Ти знав мого брата? – спитав Тарас. – "Авжеж!" (О.Довженко);– Ну то бери Ганну. – "Авжеж! Оце взяв би той кадівб, що бублика з їси, поки кругом обійдеш " (І.Нечуй-Левицький).
        А вже ж, словосп. А вже ж цяя слава По всім світі стала, Що дівчина козаченька Серденьком назвала. А вже ж тая слава По всім городонку, Що дівчина козакові Вишила сорочку (пісня); А вже ж тії закаблуки Набралися лиха й муки (Т.Шевченко).