Літературне слововживання
АБСОЛЮТ
, АБСОЛЮТИЗМ
АБСОЛЮТ – АБСОЛЮТИЗМ
Абсолют, -у. Вічна, незмінна першооснова світу (Бог, абсолютний дух, абсолютна ідея тощо); щось самодостатнє, незалежне, нічим не обумовлене: підносити до абсолюту, ідея абсолюту.
Абсолютизм, -у. Форма державного правління, за якої верховна влада цілком належить монархові; абсолютна монархія: ідеологи абсолютизму.
АБСОЛЮТ – АБСОЛЮТИЗМ
Абсолют, -у. Вічна, незмінна першооснова світу (Бог, абсолютний дух, абсолютна ідея тощо); щось самодостатнє, незалежне, нічим не обумовлене: підносити до абсолюту, ідея абсолюту.
Абсолютизм, -у. Форма державного правління, за якої верховна влада цілком належить монархові; абсолютна монархія: ідеологи абсолютизму.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: АБСОЛЮТ , АБСОЛЮТИЗМ
матиме такий вигляд: Що таке АБСОЛЮТ , АБСОЛЮТИЗМ
матиме такий вигляд: АБСОЛЮТ , АБСОЛЮТИЗМ
матиме такий вигляд: Що таке АБСОЛЮТ , АБСОЛЮТИЗМ