Літературне слововживання
АБИЧИЙ
, АБИ ЧИЙ
АБИЧИЙ – АБИ ЧИЙ
Абичий, абичийого, займ. Байдуже чий, належний будь-кому. Отак чини, як я чиню, Люби дочку абичию – Хоч попову, хоч дякову, Хоч хорошу мужикову (Т. Шевченко); – Чиї мені чоботи взути? – Бери абичиї!
Аби чий, спол. із займ.
АБИЧИЙ – АБИ ЧИЙ
Абичий, абичийого, займ. Байдуже чий, належний будь-кому. Отак чини, як я чиню, Люби дочку абичию – Хоч попову, хоч дякову, Хоч хорошу мужикову (Т. Шевченко); – Чиї мені чоботи взути? – Бери абичиї!
Аби чий, спол. із займ.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: АБИЧИЙ , АБИ ЧИЙ
матиме такий вигляд: Що таке АБИЧИЙ , АБИ ЧИЙ
матиме такий вигляд: АБИЧИЙ , АБИ ЧИЙ
матиме такий вигляд: Що таке АБИЧИЙ , АБИ ЧИЙ