Літературне слововживання
А
I
Як назва літери вживається в с. р.: мале а; як назва звука вживається в ч. р.: довгий а, ненаголошений а.
II
А – ЖЕ, Ж
А, спол. 1. Вживається для приєднання речень, які доповнюють, пояснюють, розкривають, у яких протиставляється зміст попереднього речення тощо. Страшно впасти у кайданах, Умирать в неволі, А ще гірше – спати, спати, І спати на волі (Т.Шевченко); Не питай старого, а бувалого (М.Номис); Коли ідеш ти самотою, Хоч яка твоя тропа, А перед безвістю глухою Душа опиниться сліпа (М.Рильський). 2. діал. Вживається у значенні сполучника "і". Коню сивий, будь щасливий а не спотикайся (П.Чубинський); Тисячі а тисячі усіх отих кутків, закутків, криївок, схованок, невідшуканок дивилися на нього сміливо-чорними очима (Г.Хоткевич); На порозі сидить смуток сірий, Позіхає з нудьги а розпуки (Б. Лепкий).
Же (після приголосних), ж (після голосних). Використовується з тим самим значенням, що й а 1. На городі у себе Чайченко такий самий небалакливий, як і в людях, мати ж його дуже ласкава і привітно до всіх ставилась (Марко Вовчок); Радісно в квітня тріпоче серденько, з грудей же могутніх пісня іллється (М.Коцюбинський).
I
Як назва літери вживається в с. р.: мале а; як назва звука вживається в ч. р.: довгий а, ненаголошений а.
II
А – ЖЕ, Ж
А, спол. 1. Вживається для приєднання речень, які доповнюють, пояснюють, розкривають, у яких протиставляється зміст попереднього речення тощо. Страшно впасти у кайданах, Умирать в неволі, А ще гірше – спати, спати, І спати на волі (Т.Шевченко); Не питай старого, а бувалого (М.Номис); Коли ідеш ти самотою, Хоч яка твоя тропа, А перед безвістю глухою Душа опиниться сліпа (М.Рильський). 2. діал. Вживається у значенні сполучника "і". Коню сивий, будь щасливий а не спотикайся (П.Чубинський); Тисячі а тисячі усіх отих кутків, закутків, криївок, схованок, невідшуканок дивилися на нього сміливо-чорними очима (Г.Хоткевич); На порозі сидить смуток сірий, Позіхає з нудьги а розпуки (Б. Лепкий).
Же (після приголосних), ж (після голосних). Використовується з тим самим значенням, що й а 1. На городі у себе Чайченко такий самий небалакливий, як і в людях, мати ж його дуже ласкава і привітно до всіх ставилась (Марко Вовчок); Радісно в квітня тріпоче серденько, з грудей же могутніх пісня іллється (М.Коцюбинський).