Словник мови Стуса
ЯРИЛО
-а, ч. У слов'янській міфології божество весняної родючості та сонця; поетичний образ весни.
...оце Дніпро, це жайвірна — Софія,
а це Ярила вичамрілий яр. (П-2:195).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЯРИЛО


матиме такий вигляд: Що таке ЯРИЛО