Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч [Ш] Щ Я E
ШПЕТИТИ
шпечу, шпетиш, недок., перех., розм. Лаяти, сварити кого-небудь. // Суворо відчитувати, ганити кого-небудь.
Хтось шпетив
тебе, питавши, хто ти й де ти,
а перелети й недолети
не вимінили давні мети? (П-1:170).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ШПЕТИТИ


матиме такий вигляд: Що таке ШПЕТИТИ