Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч [Ш] Щ Я E
ШАФАР
-я, ч., заст., іст. 1. Збирач податків. 2. діал. Старший лакей, дворецький. // Ключник, економ.
Ідуть етапи — без кінця і краю.
Реве шафар.
На світ зійшла пітьма. (П-1:44);
Червоний місяць народивсь —
діжі червоний жар,
і щойно тишею упивсь,
як заревів шафар (П-2:92).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ШАФАР


матиме такий вигляд: Що таке ШАФАР