Словник мови Стуса
ЦІЛОЖИТТЄВИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від цілий і життєвий (від життя).
З ціложиттєвого ждання
Ти смерть на кілька літ відтрутив,
аби почути пахощ рути
і в неї впасти навмання —
з усіх розлук — на обакрай
Вітчизни — і яви, і мрії. (П-2:19).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЦІЛОЖИТТЄВИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ЦІЛОЖИТТЄВИЙ