Словник мови Стуса
ХРУНЬ
-я, ч., діал., лайл. Свиня. // перен. Груба, підла людина.
Полон у полоні, межі стомежа,
ти вся — за горбами-горбами
натхнення і хорого серця ґанджа —
з синами, хрунями, рабами. (П-1:131).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ХРУНЬ


матиме такий вигляд: Що таке ХРУНЬ