ХИМЕРА
(грец. Chimaira), -и, ж. 1. У давньогрецькій міфології страховисько з трьома головами — лева, кози і змії — і тулубом — спереду лева, усередині — кози, ззаду — змії. 2. перен. Нездійсненна, фантастична мрія.
Химери
тобі іржаві прочинили двері,
де гнались кажани услід харит. (ЧТ:118);
Ти власну плоть утратив і життя
офірував химерам (ЧТ: 118).