Словник мови Стуса
ХАРИТИ
(грец. Charites), Харит, мн. У давньогрецькій міфології — три богині краси — Євфросинія (радість), Талія (процвітання), Аглая (блиск).
Уже життя моє прожите,
коли і як — то й не збагну.
А десь за ґратами харити
вістують радісну весну. (ЧТ:58);
Химери
тобі іржаві прочинили двері,
де гнались кажани услід харит. (ЧТ:118).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ХАРИТИ


матиме такий вигляд: Що таке ХАРИТИ