Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф [Х] Ц Ч Ш Щ Я E
ХАРАЛУЖА
-і, ж. Ім. до харалужний, заст, поет. — сталевий. Сталь.
Хрести модрин. І запропалі лики
і дріт колючий — замість харалуж. (П-1:135);
Таке — аж очі мруж! —
горить з лабрадориту
і врочить долю, скриту
у криці харалуж. (П-1:179).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ХАРАЛУЖА


матиме такий вигляд: Що таке ХАРАЛУЖА