Словник мови Стуса
ФЕСКА
-и, ж. Шапочка, звичайно червона, у формі зрізаного конуса з китицею; чоловічий головний убір такого зразка — належність національного костюма в деяких східних країнах.
А наїде феска яка,
а наскочить синя кіраса —
полонитимуть харпака
смертним прасом. (ЗД:142);
По фесці бий. Не упади.
Дивись на лезо,
бо заспівають по тобі
останню месу. (П-2:218).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ФЕСКА


матиме такий вигляд: Що таке ФЕСКА