Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т [У] Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
УСЕБЛАГИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від усе і благий.
Вторував
усеблагий дорогу до могили
одну. (Т.1, кн.2:157);
І снився Кар — зажурений такий,
немов отетерілий од докуки,
допоки мати заламає руки,
наш гріх відпустить Бог усеблагий. (П-2:128).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: УСЕБЛАГИЙ


матиме такий вигляд: Що таке УСЕБЛАГИЙ