Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С [Т] У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ТРИБ
-у, ч., заст. Хід, порядок.
Це досвіт, оспалі! Це день народився, нездари,
вітрець повіває в триб-листі обмерлих трепет. (П-1:107);
Видіння марні. Клякни — ось твій триб
довіри і покори. Кілька діб
їм стане, щоб віддатися планеті. (П-2:295).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ТРИБ


матиме такий вигляд: Що таке ТРИБ