Словник мови Стуса
ТОРОС
-а, ч. Нагромадження уламків криги на замерзлих морях і річках, що утворюється внаслідок стискання льоду.
Скинь оком — і минай. Громаддя ночі
береться у тороси. Мокрий сніг,
і збоку надбігає жовтий вогник. (ЧТ:94);
Тороси безберегого чекання
громадяться, мов айсберг, за вікном. (ЧТ:154).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ТОРОС


матиме такий вигляд: Що таке ТОРОС