Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С [Т] У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ТОНКОГОЛОСИТИ
-шу, -сиш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від тонко і голосити.
Десь цілу ніч тонкоголосить мати
а доля пише пальчиком хрести. (ЧТ:103);
Нехай-но і помру —
та він за мене відтонкоголосить
про тисячі пропащих вечорів... (П-1:47).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ТОНКОГОЛОСИТИ


матиме такий вигляд: Що таке ТОНКОГОЛОСИТИ