ТИРЛО
-а, с. 1. Місце для відпочинку худоби, найчастіше біля водопою. 2. Лігво, кубло звірів. // перен. Місце зосередження, притулку злочинців. 3. заст. Місце тимчасового поселення.
Європи тирло, душ аутодафе,
лабораторіє безсердних думань,
отаро безголова, чи не ти,
о вітчино моя, за муку стала
уярмленим синам? (П-2:291).