Словник мови Стуса
ТИРЛИЧ
-у, ч., бот. Одно- й багаторічна трав'яниста чи напівкущова рослина з яскраво-синіми або жовтими квітками, яка росте переважно на високогірних луках.
На узбережжі німоти з пораннього тирличу
наводжу спалені мости — зову, стенаю, кличу. (П-2:119).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ТИРЛИЧ


матиме такий вигляд: Що таке ТИРЛИЧ