ТЕНАР
-у, ч. Один з трьох відрогів на півночі Пелопонесу, де було збудовано храм Посейдону – місце переховування-притулку ілотів (аборигени Лаковії та Мессенії, які були підкорені спартанцями і перебували у становищі цілковито безправних рабів лакедемонян).
Харон суворо мовив: ні!
Пором відчалив. До Тенара
Надходить чорнокрила хмара.
В вечірнім палені огні. (ЗД:151);
Коло Тенара — мерехтить.
Нічні сонця, мені світайте,
бодай на день, бодай на мить. (П-1:74).