СФІНКС
(грец. sphinx), -а, ч. 1. У Стародавньому Єгипті – кам'яна фігура лева з людською головою. 2. У давньогрецькій міфології крилате чудовисько з лев'ячим тулубом, жіночими грудьми і головою, що жило на скелі поблизу Фів; Сфінкс з'їдав тих перехожих, що не знали відповіді на його загадку, яку зміг розгадати тільки цар Едіп. 3. перен. Про загадкову істоту; про незрозумілу, дивну людину.
І гарячий шепіт,
і подих — чую в себе за плечима.
Та потерпаю: обернусь — і вклякну,
і стану невпізнанним, наче сфінкс. (ЧТ:119);
Щодня,
щогодини
бомбардую думками
образ твій,
Сфінксе. (П-2:81).