Словник мови Стуса
СТОРІКИ
сторік, мн., інд.-авт. Похідне від сто і ріки.
Там сторіки
плачів батьківських і гарячий чад
смеркових дум. (ЧТ:96);
Хай край святиться. За горою
сторіки чорної ропи. (П-2:173).
сторік, мн., інд.-авт. Похідне від сто і ріки.
Там сторіки
плачів батьківських і гарячий чад
смеркових дум. (ЧТ:96);
Хай край святиться. За горою
сторіки чорної ропи. (П-2:173).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: СТОРІКИ
матиме такий вигляд: Що таке СТОРІКИ
матиме такий вигляд: СТОРІКИ
матиме такий вигляд: Що таке СТОРІКИ