Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
СОНЦЕЛЕТ
-у, ч., інд.-авт. Похідне від сонце і лет.
Зворохобилися айстри
приосіннім сонцелетом,
проминальною порою
падолистом деручким. (П-1:92).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СОНЦЕЛЕТ


матиме такий вигляд: Що таке СОНЦЕЛЕТ