Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
СМЕРД
-а, ч. 1. У стародавній Русі — селянин, який входив у селянську общину і сплачував данину феодалові. 2. перен., заст., іст., зневажл. Про людину незнатного походження.
...і не корися, гордий смерде,
ні, смерті власній не корись
і тільки серцем не гнівись
не прогніви самої долі... (П-2:176).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СМЕРД


матиме такий вигляд: Що таке СМЕРД