Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
СЛОВОБРУХТ
-у, ч., збірн., інд.-авт. Похідне від слово і брухт. Нічого не варті слова.
Чи не дарма священну лють свою
Вливати іншим в уші, як отруту,
Що власну душу спопелить, боюсь,
Останками чуттів і словобрухту. (Т.1, кн.2:172).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СЛОВОБРУХТ


матиме такий вигляд: Що таке СЛОВОБРУХТ