Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
СЛАНЕЦЬ
-нцю, ч. Гірська порода, що має шарувату будову і легко розшаровується.
Навпроти — графіка гори
і сніг і чорні сланці,
о хоч на мить заговори,
чиї лежать тут бранці. (П-1:147).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СЛАНЕЦЬ


матиме такий вигляд: Що таке СЛАНЕЦЬ