Словник мови Стуса
СКРУХА
-и, ж. 1. Тяжкий, гнітючий настрій. // Співчуття, жаль. 2. Визнання своєї провини, вияв каяття.
О горе,
бо бідний чоловік
за марним сподіванням
увесь розгубить дух
на долі довге дляння
й пригадування скрух. (ЧТ:71);
Терпи, козаче, скруху,
настав оглухле вухо
до божого чола. (ЧТ:61).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СКРУХА


матиме такий вигляд: Що таке СКРУХА