СІЗІФ
(грец. Sisiph), -а, ч. 1. У давньогрецькій міфології будівничий і цар Коринфа, засуджений богами вічно викочувати на гору великий камінь, який з вершини щоразу скочувався вниз. 2. перен. Сізіфова праця – важка і виснажлива безплідна робота.
Сізіфова робота.
Звичайне глупство. Кому то вдавалось —
дертися по вертикальній стіні. (Т.1, кн.2:143).