Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
СЕБЕКРАЙ
-ю, ч., інд.-авт. Похідне від себе і край.
І все то – за: дарунок сили
за себекраєм: на, візьми,
аби дороги доль гуділи
всіма серцями і грудьми. (П-1:100);
оця утеча геть за себекрай —
то ніби виснений в дитинстві син... (П-1:203).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: СЕБЕКРАЙ


матиме такий вигляд: Що таке СЕБЕКРАЙ